Прес-центр

На сегодня уже разработана программа внедрения системы электронного документооборота (СЭД), которой занимался отдел технических средств. Ее должны утвердить депутаты на очередной сессии горсовета, а внедрить - до конца 2019 года.

Как отметил начальник профильного отдела Алексей Бурлак, с 2 января 2019 систему электронного документооборота уже ввели в эксплуатацию в исполкоме Полтавского горсовета. Чиновники перешли на «Megapolis.DocNet», которую разработала киевская IT-компания. В дальнейшем, опираясь на ее реализацию, планируется расширение программы на все исполнительные органы.

Согласно проекту решения, внедрение СЭД будет происходить в течение 2019-2020 годов и объем ее финансирования на два года составит 1 млн 376 тыс. грн.

Целью внедрения СЭД является автоматизация и оптимизация отдельных этапов и процессов делопроизводства и документооборота с применением электронной подписи в соответствии с современными требованиями законодательства.

Среди главных задач, которые должно решить внедрение выделяют:

Что касается рисков и проблем внедрения системы, то Алексей Бурлак отмечает, что они минимальны:

«Мы не первые внедряем систему электронного документооборота Megapolis.DocNet. Реализация проходит в рамках государственной программы информатизации и электронного управления. Поэтому риски минимальны. На практике исполкома проблем никаких нет».

В целом же, среди основных мероприятий по внедрению СЭД, является закупка технических средств для реализации электронного документооборота и приобретение лицензий на право использования данной системы в Полтавском городском совете и его исполнительных органах (140 лицензий). А также ее дальнейшее сопровождение.

Источник: ЗМІСТ

*публикуется на языке оригинала

Географія проектів консорціуму Intecracy group — це 16 країн, починаючи з США, Великобританії, Австралії і закінчуючи країнами Східної Європи.

Нещодавно до проекту “БІЗНЕС 100” долучився Юрій Сивицький, член спостережної ради та один із засновників Intecracy group — одного з найбільших IT-операторів України. Крім того, пан Сивицький є одним із засновників IT Ukraine Association та EEF в Україні (Фонд Східна Європа в Україні). В ексклюзивному інтерв’ю БІЗНЕСу Юрій Сивицький розповів про конкуренцію на глобальному IT-ринку, український потенціал та перспективи подальшого розвитку

— Як ви прийшли у сферу IT?

— Базова освіта — Київський політех. Після “перебудови” чимало людей випадково пішли працювати за фахом. Я багато спробував професій, закінчуючи КПІ, навіть працював на кафедрі. Проте вирішив повернутися в сферу IT.

— З яких проектів ви починали?

— Все починалося з маленьких компаній, куди я прийшов 1998 р. У цей час я вже був в IT-бізнесі, працював у компанії S&T, потім — в Informix. Коли пішов з Informix, мені запропонували приєднатися до команди Softline, яка в 2007 р. переросла в Intecracy Group, і відтоді я з цієї компанії не виходжу — у нас сформувалась дуже сильна бізнес-модель, в якій роль одного підсилює роль усіх.

Ми бачимо людей в бізнесі, які здебільшого є одинаками. А в нас всі можуть один одного підстрахувати, знаючи, що в іншої людини теж є недоліки. Мені пощастило, що мої партнери усвідомлені — кожна дія усвідомлена.

— Яким був ваш перший великий проект?

— Перший — з Аграрною біржею, потім був проект для “Кий Авіа”, потім ми працювали з великими державними компаніями. По суті, тоді ми потрапили у “блакитний океан”, адже конкуренція майже не відчувалась.

— Консорціум працює в багатьох країнах. Чи складно конкурувати на зовнішньому, глобальному ринку?

— Залежить від сегмента, тому що в нашої групи нішеві компанії й у кожної є свій конкурент. Десь ми бачимо “червоний океан”, десь — “чорну діру”. Але на західному ринку простіше працювати, якщо клієнти тебе сприймають. Якщо ти раз вдало попрацював з клієнтом, то він починає сприймати тебе як свого партнера.

— Чи підвищується загальний рівень замовників з приходом в Україну західних груп і бізнесів зі своїми штаб-квартирами?

— Це, радше, пов’язано не з західними компаніями, а з тим, що покоління змінилося. Ще шість-сім років тому народ спокійно з папірцями бігав, а зараз вже без гаджетів жити не можуть.

— З якими результатами ваша компанія планує закінчити поточний рік і які плани на 2019 р.?

— Ми постійно зростаємо: цьогоріч плануємо 30% приросту бізнесу — як міжнародного, так і українського. І наступного року плануємо рости. В Україні зараз складно щось прогнозувати, оскільки йдуть вибори і ми не знаємо, як це позначиться на економіці. Якщо на Заході ніяких криз не буде, то й на 2019 р. ми очікуємо зростання не менш ніж на 30%.

— Ви присутні на ринках Казахстану, США, Канади, Індонезії й інших країн. Чи велика різниця в роботі на цих ринках?

— Відмінність у менталітетах. Навіть якщо ми беремо США і Канаду — це різні менталітети. Канада за менталітетом навіть ближча до Австралії. Стабільність західного ринку виникає завдяки вищій передбачуваності — тут все засновано на контракті, а в нас — все понятійне. В Азії своя специфіка: там ти маєш знайти культурну спорідненість.

Найдивніший проект у нас був на Гаїті, де ми розробляли систему управління персоналом чиновників країни. Ми перший раз потрапили до країни, яка живе у хаосі.

— Зараз лише ледачий не говорить про потенціал України в сфері IT. Скільки в цих твердженнях міфу, а скільки правди?

— Потенціал дійсно великий, але з ним дуже складно працювати. Потенціал розкривається, коли є гроші. У цьому випадку ми говоримо про інвестиції та внутрішній ринок. Технарі в нас хороші, потенціал величезний, проте не вистачає управлінської культури, слабо розвинений дух підприємництва й розуміння, як працювати з інвесторами.

— Наскільки важливий протекціонізм з боку держави?

— Кращий протекціонізм — коли ти даєш роботу і не душиш податками. Держава повинна давати можливість заробляти на державних замовленнях. Найбільші американські корпорації — Google, Facebook, Microsoft — виростали на державних замовленнях, на військових замовленнях.

Держава могла б рухатися швидше й заробляти більше, якби дозволила компаніям користуватися державними даними. Величезна кількість сервісів створюються державою, але в цих сервісах немає капіталізації.

— Хто в Україні найбільший замовник у сфері IT?

— Громадяни України — найбільший замовник. І ми, просуваючи наші продукти, намагаємося досягти кінцевого споживача. Якби нам дали доступ до державних даних, ми б дуже швидко створили величезну кількість сервісів. І я більш ніж упевнений, що за рік-два Україна розквітла б завдяки різного роду стартапам та проектам, компанії виходили б за кордон. Всі говорять про український аутсорсинг, але це не найцінніше, що ми можемо мати.

— Чи є у нас шанси обійти в IT-сфері ту саму Індію, яка зростає неймовірними темпами?

— Так, звичайно, є. Але для цього необхідно створювати продукти. Індійські продукти дуже слабенькі, можливо, це пов’язано з освітою та культурою. Їхні коди дуже сирі й важкі, в наших програмістів коди витончені. Але, наприклад, рівень польських програмістів нічим не гірший за наш і за ціною їхні спеціалісти не дорожчі за наших. Наш імідж — це Україна як хороша аутсорсингова країна, але в середині себе вона не створила набір сервісів і продуктів, які викликають wow-ефект, як це зробили естонці. А чому? Тому що в нас політика превалює над економікою. Єдиний продукт, що дійсно розвивається, — це FinTech, де ми входимо до п’ятірки світових лідерів.

— Проект “БІЗНЕС 100” декларує, що надаватиме підтримку програмам розвитку малого та середнього бізнесу. На яких напрямках варто зосередитися: освіта, підтримка стартапів, інвестиційні проекти? Чого не вистачає зараз?

— Однозначно варто зосередитись на освіті. Не вистачає масової бізнес-освіти, починаючи зі школи. Сприйняття підприємця в нас неправильне, на підприємцях тримається вся економіка будь-якої країни, а наша модель поки залишилася пострадянською. Немає сприйняття, що людина, яка щось створює, реально допомагає тобі самому і за нею треба тягнутися.

— За вашими оцінками, який внесок сфера IT робить в економіку України?

— Дуже маленький, а могла б в рази більший. Зараз це лише аутсорсинг, проте він має свої обмеження. Уявіть лишень: зараз уся цінність, уся капіталізація виноситься на замовника, в нас не залишається капіталізації. Зрозуміло, що це вигідно країні, люди не їдуть за кордон, є надходження валюти, але немає такої багаторазової мультиплікації, як від продажу сервісів і продуктів. До того ж немає фондового ринку, а для IT-бізнесу потрібен фондовий ринок. Немає фондового ринку — немає індикатора вартості компаній, немає сильних інвесторів. Потрібен вільний, ліберальний ринок. У нас же досі не розуміють, як працюють хао­тичні системи, досі все має бути під контро­лем: школу відкривають, і приїжджає хтось з чиновників, навіщо — незрозуміло. Також треба поміняти хоча б базу оподаткування, тому що все вкрай формалізовано. Для нашої економіки потрібен низький податок.

— Наскільки гостра зараз проблема витоку кадрів?

— В IT ми зараз цього явища особливо не бачимо, навіть дехто повертається.

— Ще кілька років тому було багато історій — цілими компаніями виїжджали.

— Їхатимуть ті, хто хоче працювати на глобальному ринку. Якщо в когось з’явилася ідея продукту, треба їхати до США або до Великобританії, де є інвестування, адже в нашу країну інвестиції не підуть. Вся капіталізація й основні доходи залишаються в США. Щодо України лишаються великі побоювання. Дуже багато “совка” залишилося й у структурі, й у мізках.

— Зараз ви вирішили приєднатися до проекту “БІЗНЕС 100”, і, по суті, у вас з’являються 100 партнерів. Які проекти ви хотіли б реалізувати для галузі та країни?

— З деякими партнерами ми вже знайомі і вийшли на спільні стартапи. Деякі зі спільних проектів вже працюють і дають дуже цікаві результати. Але те, що ми створюємо, поки є таємницею.

 Источник: Бізнес

Компания CoreWin стала официальным дистрибьютером системы DEALS (прогрессивный онлайн-сервис подписания документов с помощью электронной подписи) и Megapolis.DocNet (украинская система электронного документооборота).

CoreWin – дистрибьютор программного обеспечения, направленного на оптимизацию бизнес-процессов, аналитику и защиту данных. Компания сопровождает своих клиентов под ключ, предоставляя консультации и техническую поддержку продукта в дальнейшем.

Благодаря нашему сотрудничеству, мы надеемся охватить большое количество целевой аудитории и обеспечить максимальное количество государственных и частных предприятий возможностью перехода на электронный документооборот и пользования квалифицированной электронной подписью (КЭП).

Компания CoreWin использует персональный подход к каждому клиенту. В зависимости от потребностей, CoreWin анализирует и предлагает оптимальное решение для компании и предложит максимально выгодные условия.

Так и продукты DEALS и Megapolis.DocNet также адаптируются к индивидуальным потребностям организаций. После запроса клиента и детального обсуждения концепта и специфик работы той или иной компании, разработчик настраивает электронную систему именно под запрос клиента.

Любой желающий может задать вопрос относительно продуктов DEALS и Megapolis.DocNet и обязательно получит полноценную консультацию, чтобы выбрать наилучший вариант решения для себя. Специалисты компании CoreWin квалифицированно всех проконсультируют и сопроводят, а разработчики DEALS и Megapolis.DocNet гарантируют безопасность и защищенность данных, а так же бесперебойный процесс электронного документооборота в компании и успешное использование КЭП, что позволит существенно сократить время и затраты на согласование документов, логистику и архив.

Конференция DIGITAL TRANSFORMATION BANKS & FINANCE – 2018 прошла 21 – 22 ноября в Киеве, в рамках форума Innovation Market 2018. Конференция была посвящена вопросам диджитализации в банках, финансовых и страховых компаниях, а также автоматизации бизнес-процессов. О высоких технологиях для банков и Fintech решениях говорили, в частности: Александр Залетов, член Национальной комиссии, осуществляющей государственное регулирование в сфере рынков финансовых услуг, Кирилл Гончарук, директор Дирекции Информационных Технологий ПАТ «Укртелеком», Дмитрий Донец, заместитель руководителя электронного бизнеса «ПриватБанка»,

Андрей Перетяжко, первый заместитель Председателя Правления «Страховая компания «АХА Страхование», Роман Проскуровский - заместитель начальника управления безопасности информации Национального Банка Украины, Вячеслав Марцинкевич, старший инспектор по особо важным поручениям Департамента Киберполиции Национальной Полиции Украины, Александр Табачников, Глава Наблюдательного Совета ПАТ «Банк Фамільний»/ВПС «ФЛЕШПЕЙ», Александр Вернигора, директор Intecracy Deals (консорциум Intecracy Group).

В частности, г-дин Вернигора рассказал о том, какие преимущества, для банков, финучреждений и страховых компаний предоставляет онлайн сервис Deals – решение, с помощью которого внешний юридически значимый документооборот с контрагентами можно перевести в электронный вид.

По словам директора Intecracy Deals, Национальный Банк Украины еще в 2017 г. дал шанс отечественной банковской системе перейти на электронный документооборот. В процессе реализации проекта #Paperless, суть которого заключается в максимально возможном отказе от бумажных документов при обслуживании клиентов, НБУ предоставил возможность использовать безбумажные технологии при оказании банковских услуг. Для реализации такой возможности Правление НБУ приняло постановление №78 от 14 августа 2017 «Об утверждении Положения о применении электронной подписи в банковской системе Украины. Данным документом урегулирован порядок применения электронной подписи в банковской системе Украины. Более того, Положение №78 обязывает банки разработать внутренние документы, регулирующие работу с электронными документами и взаимодействие с клиентами в электронном виде. Таким образом, банки могут уже сейчас постепенно переводить свой бумажный документооборот в электронный вид.

Как отметил Александр, уже наблюдается тенденция, когда страховые компании уходят в цифру. Они уже поняли преимущества работы в электронном виде и постепенно автоматизируют свою работу.